2011 футбольний рік для “Динамо” завершений. Саме час підвести підсумки, що хорошого і не дуже в ньому відбулося, які висновки слід зробити. Про досягнення команди в році, що минає говорять результати – навесні “Динамо” фінішувало другим у чемпіонаті України, вийшло у фінал Кубка України і 1/4 фіналу Ліги Європи. У другому півріччі найяскравішим моментом стало завоювання Суперкубка України і перше місце в чемпіонаті після двох третин турнірній дистанції. В цей же час “Динамо” не потрапило до групи Ліги чемпіонів, не вийшло з групи Ліги Європи, на ранній стадії вибуло з розіграшу Кубка України. Підсумки року підвів головний тренер “Динамо” Юрій Сьомін.

– Юрій Павлович, ваш стаж роботи тренером обчислюється майже трьома десятиліттями. Чим запам’ятався рік, що минає?
– Він вийшов дуже складним, у ньому були як певні невдачі, так і успіхи. В черговий раз, прийнявши команду, склалася ситуації, коли довелося все починати спочатку.

– Як і в 2008 році, коли ви очолили “Динамо”, перебудова гри під ваше бачення відбувалася поступово. Наскільки гра “Динамо” в 2011 році відповідала вашої футбольної концепції?
– Корективи були потрібні, оскільки з часу мого відходу команда значно змінилася. Багато гравців, на яких будувався той колектив, пішли. Когось нам вдалося придбати, когось ні. Що стосується концепції – відсутня стабільність. На відміну від мого першого періоду роботи в “Динамо”, коли була присутня стабільність ігрова. З чим пов’язана ситуація, що склалася? На мій погляд, у нас багато різнопланових гравців. Вони досить добре один одного не розуміють. Є багато виконавців, які люблять індивідуальні дії. До спільного знаменника підвести все це не вдалося. Окремі матчі були дуже і дуже хороші, були й ті, які в ігровому плані залишали бажати кращого.

– Охарактеризуйте принципи гри “Динамо” в 2011 році?
– Принципи завжди одні й ті ж. Є завдання, які потрібно вирішувати. Повинна бути присутнім дуже стабільна гра у захисті всіх польових гравців і більш агресивна в атаці. Такий наш принцип.

– Яку гру у звітному році можете назвати еталонної?
– Еталон ігор не буває. Були ігри успішні, хороші, наприклад, вдома з “Манчестер Сіті”. На мій погляд, це одна з кращих ігор у виконанні “Динамо”. Її якість навіть вище, ніж в той період, коли ми стали чемпіоном України. Чудові матчі провели восени в чемпіонаті України і Кубку України проти “Шахтаря”. На жаль, в них перемогти не вдалося. Не завжди у грі, яка естетично здається гарною, виходить досягти перемоги. Тому на чільне місце завжди ставиться результат.

– На початку сезону багато нарікань адресувалося грі захисту, але в підсумку в чемпіонаті команда в 20 матчах пропустила 8 м’ячів. Виходить, вдалося зробити висновки?
– Напевно, ми правильно сприйняли надійшла критику. Зробили акцент на надійності захисних дій. Ми досить непогано граємо в захисті, причому це відноситься до дій всіх футболістів. А окремі помилки завжди були і будуть. Це залежить від індивідуальної майстерності футболіста. У нас протягом сезону травмувалося багато провідних гравців. В окремих матчах їх кількість доходила до п’яти-шести, часом не вдавалося набрати повну заявку на гру. Але ми продовжували домагатися результату. У матчах з “Металістом”, “Карпатами” “Металургом” брали максимум. Може, гра була не дуже якісною, але всі гравці, в тому числі і недавно перебували в резерві, боролися за результат. У цьому плані ми добре спрацювали. Сподіваємося, в майбутньому травми нас обійдуть стороною, завдяки чому вдасться стабілізувати гру. Ще один момент – від нас весь час вимагають результат. Самі подивіться, за відносно короткий проміжок часу в команду влилася велика група молоді. Ми повинні потерпіти. Напевно, не відразу Блохін став Блохіним, а Бєланов – Бєлановим … Не завжди стабільно грає Гармаш, Ярмоленко, який в цілому проводить дуже сильний чемпіонат. Той же самий Коваль, Хачеріді. Подивіться, яка набралася група українців, всі вони залучаються до національної збірної. Всім нам, у тому числі й уболівальникам, необхідно терпіння. А на тлі придбаної молоддю стабільності має додати вся команди.

– Важко було в серпні розлучитися з провідним гравцем півзахисту Романом Єрьоменко, якого ви три роки тому запросили в “Динамо”?
– Звичайно, важко. Але таке життя, так склалася ситуація. Єрьоменко – велика фігура у футболі, недарма він зараз вважається кращим опорним хавбеком у російській лізі. Але ми йому повинні знайти заміну. Пішов Єременко, став практично постійно грати Гармаш. Так, у нього є помилки, як останній грі. Але потрібна робота над виправленням, певне терпіння. Все це відразу не відбувається. Думаєте, пішов досвідчений Єременко, поставив на його місце 20-річного Гармаша, і все пішло? За помахом палички? Але я впевнений, що з Гармаша виросте гравець рівня Єременко, а може і ще краще.

– У 2008 році, переводячи в першу команду Ярмоленко, бачили в ньому якості, які дозволять у майбутньому очолити список кращих бомбардирів чемпіонату України?
– Поза сумнівом, бачив. Це різноплановий гравець, якого я практично з першого дня роботи в “Динамо” залучав до тренувань з основним складом, давав йому шанс в товариських матчах. Тоді в першу команду прийшла велика група молоді, аналогічна ситуація повторюється і зараз. На зимові збори ми беремо Макаренка, Буяльського, Лухтанова, залучаємо воротаря Бущана. Це зовсім нові прізвища. Робимо акцент, щоб у майбутньому свої вихованці складали основу команди. Це шлях нелегкий, для його подолання потрібен час і терпіння. Ми дуже були розчаровані, що вийшовши на хороший рівень гри отримав важку травму Калитвинцев.

– Влітку “Динамо” поповнили п’ять гравців (Ідейє, Аруна, Дуду, Ескобар, Аді), з яких стабільно заграв лише один. Як оціните проведену трансферну роботу?
– Однозначно не можу сказати, потрібно почекати час. Найголовніше, що було вибрано правильний напрямок. Всі запрошені гравці молоді, в силу цього не кожен може відразу заявити про себе. На мій погляд, в окремих матчах Ідейє проявив себе зовсім непогано, але не було стабільності. Аруна зіграв в Суперкубку проти “Шахтаря”, всі відразу заговорили, що це суперпріобретеніе. Але надалі він не витримав конкуренції, визначеного нового для нього ритму гри і життя. Дуду давали шанс в окремих іграх, виглядав він непогано. Але у зв’язку з високою напругою і необхідністю домагатися результату в кожній грі, було дуже складно давати йому більше часу на полі. Про Ескобар і Аді поки говорити не варто. Їх взяли на перегляд, це не ті виконавці, на яких ми серйозно розраховували вже цієї осені. Ми їх подивилися, вони побачили, що з себе представляє “Динамо”. Тепер будемо приймати рішення по їх майбутньому.

– Навесні “Динамо” чекає гостра боротьба за перше місце в чемпіонаті. Ближчий Євро-2012 не буде психологічно тиснути на гравців, відволікати їх від вирішення клубних завдань?
– Така ситуація в “Динамо”, “Шахтарі”, “Металісті”, всі знаходяться в однакових умовах. Єдиний момент, у нас дуже велика група гравців, яка готується до чемпіонату Європи. Тут, як кажуть, немає лиха без добра. Ми вилетіли з Кубка України, єврокубків. Навантаження на гравців збірної буде більш щадить. Вони в змозі за рахунок хорошої гри в чемпіонаті гідно підготуватися до Євро. Перенавантажень не повинно бути.

– Три роки тому Алієв і Мілевський входили в число кращих гравців і бомбардирів чемпіонату. Чому нинішній рік склався для них, можна сказати, невдало?
– Про Алієва вже багато говорилося. Він мав велику перерву, три-чотири місяці перебував без ігрової практики, повноцінного тренувального циклу. Що стосується Мілевського, у нього своя ситуація … На мій погляд, він явно в цьому році здав. З чим це пов’язано? І він теж про це має подумати.

– Шевченко …
– Ви пам’ятаєте хороші матчі Шевченка, коли він у лютому “Бешикташу” забивав м’ячі, або цієї осені з “Металістом”. Андрій багато працював на команду, приніс велику користь. Але він не може постійно грати. Коли Шевченко в хороших кондиціях, він повинен виходити на поле. Не завжди це виходить, але ми прагнемо. Шевченко має готуватися до чемпіонату Європи, паралельно приносячи користь клубу. А нарікання з боку громадськості будуть завжди.

– Один з наболілих питань – проблема дисципліни в команді. Чому так багато невиправданих вилучень, причому “обпікаються” в основному одні й ті ж?
– Поясню це дуже великий нервозністю і напругою, яке не всі гравці можуть витримати. Покарання, які футболісти отримують, дуже великі. Караються матеріально, через критику в пресі. Вони повинні звикнути до напруги, що кожен епізод на футбольному полі грає величезне значення. Що зараз зовсім інше суддівство, і в світі, і в чемпіонаті України. Не можна апелювати до суддів, як би ти був ними незадоволений. У нас це поки не виходить. Правильно сказано, що “караються одні й ті ж гравці”. Надалі будемо думати, що з ними робити, давати їм більше або менше ігрового часу. Але ми не можемо їх взяти і одним махом звільнити від команди. Вони мають контракт з клубом, ми їх можемо тільки покарати. З іншого боку, де взяти на їх місце інших? От коли знайдемо інших, тоді й будуть можливості заміни тих, хто не соответствующе поводиться на полі.

– Ігор Суркіс сказав, що в посиленні потребують позиції лівого захисника, плеймейкера і нападника. Що до цього додасте?
– Я б сказав трохи по-іншому – захисник, гравець середини поля та лінії атаки.

– Є кандидати, які можуть повернутися в “Динамо” з оренди?
– Складно назвати гравця, який би повернувся з оренди і зараз нам реально допоміг. Не бачу, хто б яскраво себе показав в іншій команді. Всі віддані в оренду, за винятком Бойко, не зовсім добре себе проявили.

– Під кінець року хочеться чогось оптимістичного. Чим порадуєте вболівальників?
– По-перше, ми зараз у турнірній таблиці на першому місці. По-друге, попрошу у вболівальників більше терпіння, розуміння й підтримки. Її ми повинні відчувати і в непрості періоди, і коли у нас все добре. Вболівальник ж теж пізнається у складний час. І або він допомагає команді вибратися з низки невдач, або віддається нескінченної критиці. Мені б хотілося, щоб наступного року склалася ситуація була виправлена.